Експеримент як метод дослідження.

Експеримент - метод дослідження, в процесі якого спочатку спеціально створюються умови для вивчення тих чи інших національно-психологічних особливостей, а потім спостерігаються і фіксуються результати їх впливу на різні сторони життя, діяльності та поведінки людей. Існує три основні категорії експериментів: лабораторні, польові, природні.

Лабораторні Наявна здатність дослідника контролювати і змінювати спостережувані змінні, завдяки якій він може усувати багато зовнішні змінні, що впливають на результати його дослідження. З.З.: шум, спека, холод, що знижують продуктивність вивчення національно-психологічних особливостей людей.

Завдяки здатності експериментатора нейтралізувати вплив зовнішніх змінних можна встановити причинно-наслідкові зв'язки,є можливість оцінити поведінку з більшою точністю, ніж у природній обстановці. Цей метод дозволяє досліднику спростити складні ситуації, що виникають у реальному житті, розбиваючи їх на прості складові частини. Польові . - замість того щоб вивчати вплив незалежної змінної в рукотворній середовищі або чекати, поки необхідні умови не виникнуть самі по собі, дослідник створює потрібну йому ситуацію і дивиться, як люди реагують на неї. Експериментатор зміцнює зовнішню валідність своїх відкриттів, зберігає контроль над НЗ і, отже, як і раніше здатний встановлювати причинно-наслідкові відносини.

У порівнянні з лабораторної обстановкою, експериментатор майже не може контролювати вплив зовнішніх змінних, які можуть порушити чистоту причинно-наслідкових відносин. + виникають проблеми етичного характеру, такі як вторгнення в особисте життя і відсутність обізнаного згоди.

Прикладом польвого Е- вивчення вільних реакцій представників конкретних етнічних спільнот на задані експериментатором стимули.

Природні . - дослідження, коли його керівник не може управляти діями учасників на різних стадіях експерименту. НЗ контролюється якимось зовнішнім агентом , а психолог може вивчати лише отриманий результат.

Оскільки в цьому випадку відбувається дослідження реальних життєвих ситуацій, психолог отримує можливість вивчати проблеми, що представляють високий суспільний інтерес, що може мати важливі практичні наслідки. Але встановлення причинно-наслідкових зв'язків носить досить складний характер. При цих дослідженнях на поведінку, дії і вчинки людей впливають різні фактори; невідомі або непідконтрольні досліднику, тому природні експерименти вкрай важко продублювати в тих же умовах.

Початок таких експериментів в етнопсихології поклав американський вчений Ла П'єр, в 1934 р . подорожував з китайською подружньою парою по США, зупиняючись з ними в 67 готелях і обідаючи в 184 ресторанах. Після шести місяців він розіслав 250 листів власникам тих же готелів з єдиним питанням: як вони поставляться до того, щоб прийняти у себе представників китайського етносу? 92% відповідей були негативними. Встановлена ​​таким чином невідповідність між планованими і реальними діями отримало назву «парадокс Ла П'єра».


3489885665864197.html
3489951313776885.html
    PR.RU™